Розглянуто безпеку життєдіяльності як комплекс взаємозв'язків у системі "людина - життєве середовище" різного рівня. Висвітлено фізіологічні та психологічні особливості людського організму, медико-біологічні та соціальні проблеми суспільства. Значну увагу приділено вивченню джерел небезпеки та породжених ними факторів, які призводять до порушення життєдіяльності та спричинення надзвичайних ситуацій. Наведено характеристику природних, техногенних, соціально-політичних і комбінованих небезпек. Запропоновано щодо запобігання надзвичайних ситуацій, шляхи організації дій для усунення їх негативних наслідків, надання першої долікарської допомоги потерпілим.

У систематизованому вигляді під кутом зору новітніх методологічних підходів і власних аналітичних висновків авторами концептуально розглянуто історичний процес становлення політології як науки (в епоху Стародавнього світу та Середньовіччя, Нового часу, Просвітництва, у ХХ ст.), основні сучасні політичні доктрини і концепції, а також актуальні питання теоретичної і практичної політології. Висвітлюються політичні режими, політичні партії та партійні системи, політичне лідерство, політична культура, конфлікти і кризи у суспільно-політичному житті.

Концептуально розглянуто процес становлення політології як науки, основні сучасні політичні доктрини і теорії, актуальні питання теоретичної прикладної політології. Розглянуто політику як соціальне явище, політичну думку стародавнього світу та середньовіччя, розвиток політичної науки у Новий час. Наведено сутність, структуру, типологію громадських об'єднань, детально висвітлено теоретичну проблему залучення людини до політичного життя. Подано генезу ідей політичного елітаризму, обгрунтовано явище політичної еліти у спадщині українських політичних мислителів. Досліджено світовий політичний процес і систему міжнародних політичних відносин, викладено суть, цілі та функції міжнародної політики.

Проаналізовано соціологію як науку, висвітлено деякі віхи її становлення та розвитку. Розкрито зміст основних шкіл і напрямів сучасної соціології, визначено ключові категорії теоретичної соціології. Розглянуто основи деяких спеціальних і галузевих соціологічних теорій, методологічні основи соціологічних досліджень.

Висвітлено історію світової та вітчизняної філософської думки. Досліджено основні теоретичні проблеми сучасної філософії: онтологію пізнання, природу свідомості, людського буття тощо. Особливу увагу приділено філософії історії, культурі, питанням науки і техніки.

Наведено лаконічні відомості про життєдіяльність, наукові розробки та публікації відомих західноєвропейських та американських соціологів, які заклали основи теоретичної соціології, сприяли формуванню соціології як самостійної науки - О.Конта, Л.Гумпловича, Г.Спенсера, Г.Тарда, Л.Уорда, В.Парето, Г.Лебона, Е.Дюркгейма, Г.Зіммеля, М.Вебера та ін. Значне місце відведено розкриттю поглядів, основних ідей, концепцій, теорій представників західної соціології ХХ ст. - Т.Парсонса, Р.Мертона, Р.Парка, П.Сорокіна, Р.Даренфорда, П.Блау, Т.Адорно, Х.Аренда, Г.Беккера, Е.Берджеса, Л.Козера та ін. Автори намагались репрезентувати персоналії всіх шкіл і напрямів сучасної соціології: емпіричної соціології, структурного функціоналізму, символічного інтеракціонізму, конфліктології, неофункціоналізму, етнометодології та ін. Вперше разом з представниками західної соціології подаються імена українських соціальних мислителів (соціологів, істориків, філософів, правників, економістів тощо), які внесли вклад в розвиток української соціологічної думки ХІХ та ХХ ст. - В.Антоновича, М.Драгоманова, Т.Шевченка, В.Липинського, І.Франка та ін. Представлені деякі персоналії, які репрезентують соціологічну думку Росії кінця ХІХ - початку ХХ ст., а також імена представників сучасної білоруської соціологічної науки.

З урахуванням сучасної концепції курсу політології розкрито основні проблеми політологічних знань. Визначено об'єкт і предмет політології, описано її функції. Розглянуто структуру, види, функції та основні концепції політики. Проаналізовано основні етапи розвитку світової політичної думки. Визначено особливості формування громадянського суспільства в Україні. Висвітлено ознаки, джерела та функції політичної влади. Розглянуто типи політичних еліт, наведено теорії еліти Д.Донцова та В.Липинського. Розкрито суть понять виборів, етнонаціонального самовизначення, політичних ідеології, культури, елітизму, прогнозування та системи, а також держави, демократії. Розглянуто особливості взаємодії політики та релігії. Наведено порівняльну характеристику основних ідейних течій. Запропоновано шляхи розв'язання політичних конфліктів.

З урахуванням досягнень світової та української соціологічної думки розкрито зміст близько 1 200 термінів і понять, що вживаються в даній галузі. Висвітлено життєвий шлях, наукові та творчі досягнення трьохсот західних і вітчизняних соціологів. Розкрито методологію та методи соціологічних досліджень.

Розкрито предмет та метод культурології. Визначено місце культурології в системі гуманітарних та природничих наук. Висвітлено теоретичні засади історичної та регіональної типології культури. Розглянуто культурологічні праці видатних діячів української культури.

Раскрыт предмет и метод культурологии. Определено место культурологии в системе гуманитарных та естественных наук. Освещены теоретические основы исторической и региональной типологии культуры. Рассмотрены культурологические труды выдающихся деятелей украинской культуры.

З використанням новітніх методологічних підходів розглянуто процес становлення політології як науки та її взаємодію з іншими науками. Запропоновано основні концепції політики. Проаналізовано особливості розвитку політичної думки стародавнього світу, середньовіччя, Нового часу, а також зарубіжної політології ХХ ст. Висвітлено розвиток політичної науки в Україні. Розкрито суть понять громадянського суспільства, ідеології, держави, виборів, міжнародних відносин, політичного режиму, системи та влади. Визначено типи політичних партій та еліт, культури, запропоновано класифікацію політичного лідерства. Встановлено співвідношення політики та моралі як регуляторів суспільного життя. Наведено основні терміни та поняття політології.

С учетом новейших методологических подходов рассмотрен процесс становления политологии как науки и ее взаимодействие с другими науками. Предложены основные концепции политики. Проанализированы особенности развития политической мысли древнего мира, средневековья, Нового времени, а также зарубежной политологии ХХ ст. Освещено развитие политической науки на Украине. Раскрыто содержание понятий гражданского общества, идеологии, государства, выборов, международных отношений, политического режима, системы, власти. Определены типы политических партий и элит, культуры, предложена классификация политического лидерства. Установлены соотношения политики и морали как регуляторов общественной жизни. Приведены основные термины и понятия политологии.

На підставі культурології та соціології культури вперше систематизовано зміст соціокультурної сфери та її основних галузей (науки, освіти, етнокультурології, вільного часу та дозвілля, книги та читання, музики, театру, художньої літератури) для навчальних цілей. Розкрито зміст понять культури, науки про культуру. Висвітлено проблеми визначення показників у соціології культури, а також соціокультурні проблеми сучасного українського села. Розглянуто етносоціальну культуру як соціально-духовний феномен. Охарактеризовано взаємодію книги, читання та бібліотеки як соціокультурний та історичний процес. Проаналізовано особливості становлення соціології театру та мистецтва.

На основании культурологии и социологии культуры впервые систематизировано содержание социокультурной сферы и ее основных отраслей (науки, образования, этнокультурологии, свободного времени и досуга, книги и чтения, музыки, театра, художественной литературы) для учебных целей. Раскрыто содержание понятий культуры, науки о культуре. Освещены проблемы определения показателей в социологии культуры, а также социокультурные проблемы современного украинского села. Рассмотрена этносоциальная культура как социально-духовный феномен. Охарактеризовано взаимодействие книги, чтения и библиотеки как социокультурный и исторический процесс. Проанализированы особенности становления социологии театра и искусства.

Розглянуто загальні проблеми соціології як науки про суспільство та соціальні відносини, а також засади спеціальних і галузевих теорій, методологію конкретних соціологічних досліджень. Розкрито суть та основні елементи соціальної структури, а також суть понять соціальної стратифікації. Проаналізовано особливості виникнення та розвитку економічної соціології, визначено її взаємозв'язок з іншими науками. Наведено концептуальні схеми етносоціології та соціології нації. Розкрито суть поняття особистості, проаналізовано етапи її соціалізації. Визначено причини та умови виникнення конфліктів, а також зв'язок соціології праці й управління з іншими науками про працю.

Рассмотрены общие проблемы социологии как науки про общество и социальные отношения, а также основы специальных и отраслевых теорий, методология конкретных социологических исследований. Раскрыты сущность и основные элементы социальной структуры, а также сущность понятий социальной стратификации. Проанализированы особенности возникновения и развития экономической социологии, определена ее взаимосвязь с другими науками. Приведены концептуальные схемы этносоциологии и социологии нации. Раскрыта сущность понятия личности, проанализированы этапы ее социализации. Определены причины и условия возникновения конфликтов, а также связь социологии труда и управления с другими науками о труде.

Розглянуто функції, закони, категорії та методи соціології, охарактеризовано структуру та рівні соціологічного знання. Проаналізовано зв'язок соціології з іншими суспільними науками. Розкрито основні етапи та напрями розвитку американської, західноєвропейської та вітчизняної соціологічної думки. Визначено сутність і типологію суспільства, встановлено закономірності його розвитку, описано соціальну структуру. Проаналізовано процес включення індивіда до системи соціальних зв'язків і відносин, його активної взаємодії з оточенням з метою засвоєння соціальних норм і цінностей, необхідних для успішної життєдіяльності у суспільстві. Висвітлено теоретичні засади економічної соціології, а також соціології праці й управління, політики, культури, релігії, молоді, сім'ї, конфлікту. Висвітлено питання організації соціологічних досліджень, розглянуто етапи його проведення, запропоновано методику складання програми та робочого плану. Наведено методи збору й аналізу соціологічної інформації.

Рассмотрены функции, законы, категории и методы социологии, охарактеризована структура и уровни социологического знания. Проанализирована взаимосвязь социологии с другими общественными науками. Раскрыты основные этапы и направления развития американской, западноевропейской и отечественной социологической мысли. Определены сущность и типологии общества, установлены закономерности его развития, описана социальная структура. Проанализирован процесс включения индивида в систему социальных связей и отношений, его активного взаимодействия с окружающими с целью усвоения социальных норм и ценностей, необходимых для успешной жизнедеятельности в обществе. Освещены теоретические основы экономической социологии, а также социологии труда и управления, политики, культуры, религии, молодежи, семьи, конфликта. Освещены вопросы организации социологических исследований, рассмотрены этапы его проведения, разработана методика составления программы и рабочего плана. Приведены методы сбора и анализа социологической информации.

Наведено термінологічний словник, структурні схеми та таблиці з питань соціології, зокрема, економіки, культури, політики, молоді, сім'ї, релігії, медицини, праці, управління, конфлікту, а також гендерної соціології.

Приведены терминологический словарь, структурные схемы и таблицы по вопросам социологии, в частности, экономики, культуры, политики, молодежи, семьи, религии, медицины, труда, управления, конфликта, а также гендерной социологии.

Розглянуто особливості визначення поняття "життєвий цикл сім'ї", а також характеристику послідовності вікових стадій і зміну вікових ролей людини протягом цілого життя та індивідуальний віковий розвиток.

У навчальному посібнику розглядаються теоретико-методологічні аспекти ряду спеціальних та галузевих соціологій як теорій середнього рівня. Визначаються їх об’єкт, предмет, проблемне поле, перспективні напрями подальших наукових пошуків у сфері політики, праці, етнічних відносин, охорони здоров’я, девіантної поведінки та ін.